П'ятниця, 27 листопада 2020 19:09

У Глухівській центральній бібліотеці відбулася виставка з нагоди роковини Голодомору

362
(0 голосів)

«БІЛЬ І ЖАХ НАШОГО НАРОДУ» - 

так називається виставка-роздум до роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні в Глухівській центральній районній бібліотеці .
 Безумовно, Голодомор-геноцид 1932-1933 років – це лише один епізод у набагато довшій та складнішій історії примусу, придушення та насильства проти українців з боку комуністичного режиму, але оскільки предметом розгляду є саме він, то хотілося б почати з розуміння цього злочину.
 Фонди Глухівської центральної районної бібліотеки і в цьому році поповнилися новими книгами, які розкривають страшну правду часів голодоморів в Україні. Перш за все, це декілька книг-досліджень українського історика, політика, письменника, професора Володимира Сергійчука українською та англійською мовами; «Нариси про голодомор, або навіщо нам потрібно знати всю правду про Геноцид українців» Олесі Стасюк. 
Матеріали Міжнарожної науково- практичної конференції «Проблема екзистаційного вибору під час Голодомору-геноциду» аналізують як деформувався внутрішній світ людини, яка бачила навкруг себе муки й смерть найдорожчих їй людей і була нездатною щось вдіяти. 
Науково-популярне видання «Міфи про Голодомор» спростовує міфи, які спрямовані на те, щоб заперечити сам факт Голодомору. 
Сьогодні хочемо звернути вашу увагу на художні книги про цю страшну трагедію українського народу. Крім вже раніше відомої книги Уласа Савчука «Марія», першого в українській літературі твору про насильницьку колективізацію та Голодомор 1933 року та Василя Барки «Жовтий князь», першого у світовій літературі професійного прозового твору, який присвячений Голодомору 1932—1933 років, ми вже розповідали про книгу Василя Ахромєєва, родом з села Сопич Глухівського району «Річкою життя», книгу «Розколоте небо» Світлани Талан, найвідомішої письменниці України, родом з села Слоут нашого району, повість Ольги Мак «Каміння під косою». 
Декілька днів тому до бібліотеки надійшла книга краєзнавиці Галини Тарнавської «Спасенна весна». Це хоч і художній твір, але написаний з реальних людей, є і фото родини Якимчука Гиви і Ганни з Те́тіївського райо́ну Київської області.
 Здавалось, вже читано- перечитано про страшний голодомор, але без сліз неможливо читати нову історію тієї чи іншої родини. Про те, як виселяли в Сибір тих трударів, яких називали «куркулями»; як забирали останні їстівні запаси у селян; викидали вариво з печі; ще напівживих вивозили і кидали в загальну яму, щоб назавтра вже не вертатися в цей дім лишній раз; як варили суп, засмажуючи його корою з дерева; як весною на полях знаходили замерзлі під снігом трупи тих, хто шукав там решти овочів; як люди від голоду втрачали розум і їли один одного. Та прийшла спасенна весна 1933 року, і земля почала відроджуватися, оживати, просинатися для нового життя. Бо український народ живучий попри все.
 Рекомендуємо прийти до районної бібліотеки, щоб перечитати і подумати над матеріалами виставки «Біль і жах нашого народу. Голод 1933 року». А в суботу о 16-й годині не забудьте запалити у своєму вікні свічку пам`яті жертвам голодомору 1932-1933 років.
Глухов Ком

Администратор сайта.

Більше в цій категорії: « Світ врятує краса

Залишити відгук


kcaptcha

Останні додані організації
Найпопулярніші організації
Топ переглядів