Пятница, 05 июня 2020 08:05

Сімейний агробізнес Богатиренків

1999
(0 голосов)

Вже 5-й рік фермери Михайло та Олена Богатиренки з села Заруцьке Білокопитівської сільради вирощують і реалізують на місцевому ринку городину та ягоди і радять молоді не їхати за кордон збирати полуницю, а створювати власний бізнес.
Заняття сільським господарством – справа не для кожного, бо це сезонна, мінлива й надзвичайно складна робота. Ті, хто виявив бажання працювати на землі, зазвичай самостійно визначають і розробляють особливості власного виробництва. І вважають, коли йде мова про сільського фермера, то йдеться про людей, які по-справжньому люблять власну справу, а не змушені нею займатися через відсутність альтернативи. Це люди, які знайшли своє покликання і які впевнені в тому, що зможуть прищепити цю любов своїм дітям і онукам. Серед таких і родина Богатиренків із Заруцького.
Олена та Михайло Богатиренки вирощують овочі і розсаду, ягоди та саджанці. Мають в обробітку майже 1 гектар власного городу, шість з половиною соток з якого зайнято теплицями. Їх продукцію вже добре знають і в селах району, і на місцевому ринку, де вони торгують з квітня до листопада.
Коли і як виникла у Богатиренків ідея серйозно зайнятися вирощуванням городини, нам розповів голова родини Михайло Іванович.
З селом Заруцьке своє життя Михайло Богатиренко пов’язав із 1993 року, коли його обрали головою місцевого колгоспу. До цього 10 років працював в Глухівському районному управлінні сільського господарства. У 2000-х роках, коли відбулося реформування аграрного сектору і сільське господарство стало агробізнесом, а новостворені ТОВ і СТОВ, а по суті вчорашні колгоспи, не змогли конкурувати з потужними новими агрофірмами і були ліквідовані, Богатиренко теж залишився без основної роботи і зайнявся домашнім особистим господарством. Спочатку орендував декілька земельних паїв у сусідів, займався рослинництвом, а також відгодовував на реалізацію свиней. Але все це не приносило значних прибутків, навпаки – у виробництво доводилося вкладати багато коштів. Ідею про створення власного фермерського господарства «підкинув» середній син Юрій, який на той час вже мав свій бізнес у Києві. Він розповів, що його товариш у сусідньому районі вирощує у теплицях огірки й успішно їх реалізує місцевому населенню. Михайло Іванович розповідає, що тоді він скептично поставився до цієї пропозиції, мовляв, кому потрібні ті огірки, їх, подивися, на прилавках магазинів хоч відбавляй. Але все ж вирішив спробувати. До того ж розпочати справу допоміг син, інвестувавши кошти у будівництво перших теплиць на батьківському городі. Спочатку вирощений урожай у Богатиренків розкуповували односельці, а згодом овочі від заруцького фермера з’явилися на міському ринку.
- Михайло Івановичу, свої перші спроби у фермерській справі Ви розпочали у 2016 році. Чого сьогодні вже досягли?
- Сьогодні вже маємо гарне виробництво овочів і ягід, бо працює у нас вже сім теплиць, п’ять з яких опалюється, інші дві плануємо наступного року зробити «теплими». Опалюємо теплиці дровами й електроенергією, маємо якісні вентилятори для рівномірного розподілу тепла. Топимо в основному вночі, бо вдень прозора плівка, з якої зроблено наші теплиці, притягує сонячне тепло. А в тих приміщеннях, де ростуть і зріють огірки і помідори, - плівка двошарова, і відстань між цими двома рівнями є своєрідним тепловим прошарком. Ми постійно працюємо над удосконаленням своїх тепличок, вивчаємо різний досвід, відвідуємо аграрні виставки.
Цього року також зробили крапельний полив, що дуже важливо для вирощування культур у тепличних умовах. І якщо три роки тому «тепличний» сезон ми розпочинали на початку квітня, то цьогоріч – на початку березня, а наступного року плануємо у лютому - за принципом «щороку на тиждень раніше».
- Які ж культури вирощуєте у теплицях?
- Різні культури. По-перше, це розсада різних видів та сортів капусти – від звичайної білокачанної до цвітної та броколі, вісім сортів помідорів, по сім сортів перцю та баклажанів, у стаканчиках вирощуємо огірки, кавуни та дині, а також практикуємо вирощування саджанців винограду. Насіння для своєї розсади завжди закуповуємо перевірене, обов’язково F1, у надійних інтернет-магазинах.
По-друге, крім розсади, вирощуємо власне ранні овочі та ягоди. Сьогодні вже маємо у продажу огірки і качани ранньої капусти. Згодом на прилавках нашого фірменного кіоску «Заруцький Фермер'ОК» з’являться помідори, перець, баклажани і навіть кавуни та дині! І все це натуральне, корисне і смачне, бо в обробітку культур проти шкідників саме у теплицях застосовуємо лише біологічні методи. А вода для поливу і підживлення – джерельна, цілюща, смачна. Всі ж знають, що у Заруцькому є крейдяні криниці і свердловини. Ось звідси і неперевершений смак у наших огірків! Наприклад, мої улюблені - сорту Лінара, а серед помідорів, що у тренді, - сорт Ямамото.
Також одну з теплиць відвели під саджанці винограду і сподіваємося вже через два роки мати товарну продукцію. Серйозно зайнятися виноградарством – це моя давня мрія, і щоб якнайкраще втілити її в життя, набратися досвіду, постійно підтримую зв’язок зі знаними виноградарями України і нашого краю. На присадибній ділянці вже вирощую кілька класних сортів, мав непоганий урожай, але погодні умови нашої місцевості, зазвичай пізні весняні заморозки не дають можливості отримати гарний урожай, а недоотримання «ефективних» температур - смакових якостей винограду.
- А що зростає у вас на відкритих земельних ділянках?
- Наші традиційні: огірки, помідори, перець, баклажани, капуста, кавуни, дині. Ці культури висаджуємо дещо пізніше, щоб мати повний цикл реалізації з весни до глибокої осені. «Жива» копійка фермеру потрібна завжди, адже взимку і ранньої весни ми здебільшого вкладаємо у свій бізнес, ніж від нього отримуємо.
Крім цього, вирощуємо і наші традиційні культури: моркву, буряки, ранню картоплю. Минулого року спробували ще й цукрову кукурудзу культивувати – вийшло, знайшовся і замовник на неї, тож цьогоріч площу під солодкі качани збільшимо.
А дружина Олена ще захоплюється ягідництвом: вирощує на реалізацію не лише ягоди суниці, малини й ожини, а й саджанці цих культур. Вона у мене родом з курортного Сочі, я з хлібної Полтавщини. Та саме тут, на Глухівщині, у рідному вже нам Заруцькому, вона стала таким заповзятим українським аграрієм – і ягідником, і садівником, і овочівником.
- Хто допомагає вам у сезон працювати на цій родючій плантації, адже і теплиці, і город потребують робочих рук постійно?
- Так, тут ваша правда. В основному всьому даємо лад удвох з дружиною. Але коли сезон, то наймаємо кочегара для опалювання та робітницю для догляду за культурами й збору урожаю. Зважаючи на те, що ми батьки трьох синів, велику допомогу отримуємо від них. Найбільше, звичайно, доводиться потрудитися у нас сину Ярославу з невісткою Світланою, бо проживають недалеко, а цього року через карантин і син Юрій – наш основний інвестор, багато часу проводить на малій батьківщині, тож маємо ще одні руки. Цього сезону навіть кочегара не наймали, самі впоралися. А ось третій наш син Дмитро за контрактом працює у Китаї, бо обрав зовсім не селянську професію, а творчу, він хореограф.
- Михайло Івановичу, як людину, чия діяльність безпосередньо пов’язана з роботою на землі, не можу не запитати про Ваше ставлення до зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель.
- Однозначно, – позитивно. Як власник земельного паю хочу сам приймати рішення, чи продавати його, чи здавати в оренду. Бо що ж це за власність, якою ти не можеш розпоряджатися? Але завжди є якесь «але». На мою думку, потрібно, щоб саме держава скуповувала землі власників паїв, звичайно ж, за гарну ціну, створивши таким чином державний банк землі, який стане одним з головних джерел наповнення державного бюджету, а значить - збагачення і розвитку України. А там поживемо – побачимо.
- Сьогодні багато українців їдуть на заробітки за кордон. Ваше ставлення до цього і що б Ви як людина з таким позитивним досвідом у фермерській справі порадили молодим людям, хто прагне започаткувати власний бізнес?
- По-перше, я хотів би звернутися до тих молодих людей, які сьогодні їдуть на заробітки до інших країн і там гарують зранку до вечора, збираючи ягоди, овочі, фрукти: залишайтеся вдома! Якщо ви вмієте і любите працювати на землі, - у вас є 100-відсоткова гарантія на розвиток успішного агробізнесу вдома. А поле діяльності досить широке: від овочівництва, ягідництва, садівництва – до тваринництва (розведення птиці, міні-домашніх ферм і т. д.). До того ж сьогодні в Україні є попит на натуральну продукцію. Тим паче і держава обіцяє підтримку дрібним фермерам. До речі, сьогодні ми працюємо як фізична-особа підприємець «Богатиренко», але син Юрій вже успішно розпочав процедуру реєстрації фермерського господарства «Заруцький Фермер`ОК). У плані так званих пільг для фермерів, що сьогодні звучать на різних урядових нарадах, цікавлять здешевлення кредитів, кошти від яких хотілося б вкласти у підвищення ефективності нашого господарства, та «зелені» тарифи (є у планах встановлення сонячних батарей) та інше.
Ми з дружиною вже пенсіонери, розуміємо, що у пошуках улюбленої і прибуткової для нашої сім’ї справи певний час втрачено. Але ж у молодих все попереду, головне - не бійтеся втілювати у життя свої плани і задуми. Заробляти гарно можна й у селі і дозволяти собі відпочинок закордоном, у цьому я вас запевняю.
Катерина ТИЩЕНКО.

Галерея изображений

Глухов Ком

Администратор сайта.

Оставьте отзыв


Последние добавленные организации
Самые популярные организации
Самые просматриваемые организации